“Інфопрон” пропонує вашій увазі переклад чорної “кризової” гуморески від Джеремі Кларксона (The Sun).
Цього року 1500 осіб на день втрачатимуть роботу, і багато хто з них буде змушений гризти власні кінцівки, аби залишитися серед живих.
Інші зрозуміють, що їхні будинки коштують менше, ніж пакунок вугілля, і тому підпалять їх лише для того, щоб зігрітися.
Тим не менше - мільйони людей не втратять свої робочі місця. І для них 2009 рік цілком може бути найкращим роком за всю історію людства.

Зокрема, так станеться тому, що у вас все ще будуть гроші в кишені, і на ці гроші, чорт забирай, ви зможете накупити значно більше, ніж у минулому році.
Ви зможете купити будинок за ціну, за яку ще вчора могли придбати лише автомобіль, а автомобіль - за ціною яблука в 2008 році.
Більше того - власники магазинів будуть настільки відчайдушно намагатись врятувати свій бізнес, що пропонуватимуть вам провести ніч з найгарнішою своєю продавщицею, лишень якщо ви виглядатимете спроможним придбати “Кіт-Кет”.
Але в цілому 2009 рік буде чудовим роком, оскільки, поки криза відгризатиме все більші шматки нашої економіки, банки закриватимуться, а в центрі міста валятимуться трупи собак, ми всі перестанемо турбуватись про речі, які насправді не мають значення.
Коли країна була заможною, владоможці не мали ніяких інших занять, крім як страждати від почуття провини за всі грошові потоки.
Аби почувати себе краще та заспокоювати свою совість, вони винаходили проблеми з кліматом та скасовували будівництво нових доріг, якщо при цьому існував ризик розчавити сімейку равликів.
Вони проводили місяці і навіть роки, переймаючись проблемами лисиць, генетично модифікованих продуктів та тим, як спонукати фермерів вирощувати більше диких квітів.
Вони були настільки багаті і їм було так нудно, що вони навіть вирішили прикрасити країну мільйоном вітряних млинів, від яких - їм було чудово відомо - не буде жодної користі.
І - уявіть собі - вони навіть наполягали на тому, щоб транспортні засоби, що використовуються військами в Афганістані, відповідали всім останнім європейським вимогам стосовно рівня СО2.
Ви можете в це повірити? Їх не цікавили кулі та снаряди, що рикошетили від передків цих машин. Вони турбувалися лише про вихлопні гази з їхніх задів.
Потім вони зробили автобусну смугу на M4. І ми дозволили, аби це зійшло їм з рук, бо були занадто заклопотані тим, що уявляли собі значимість Періс Хілтон, та тим, що порівнювали, хто талановитіший - Олександра Бурк чи безмозка купка ідіотів під назвою JLS. Ми дійсно цікавилися тим, що Джуд Ло робить у вільний час.
Ми проводили години, розподіляючи по різних смітниках наші картопляні очистки та пляшки з коричневого скла.
Ми всі поз’їжджали з глузду.
Фігня
Ми сиділи та жували наші Південно-Африканські без’ядерні чіпси та переймались стосовно того, чи є наші овочі органічними, і чи не зроблені бува наші кросівки десятирічними дітьми.
Все це було нагромадженням беззмістовних дурниць, а тепер це все закінчиться, тому що важко турбуватись про те, чи носить нова подружка Пола Уеллєра нижню білизну і чи не була та білизна випадково зроблена на підпільній фабриці у Таїланді, якщо ваш безробітний сусіда лізе через вікно вітальні, аби поцупити вашу останню склянку квасолі.
Так само, коли три мільйони безробітних сплачуватимуть по 200 000 фунтів іпотечних кредитів за будинки, які наразі коштуватимуть по 35 пенсів, та їстимуть своїх золотих рибок, бо життя стане настільки вже фіговим, жоден політик не встане і не скаже: “А як же ж щодо білих ведмедів?” .
Не скаже, якщо захоче зберегти своє їпальце неушкодженим.
Крім того, я не можу навіть уявити, що Джеймі Олівер з’явиться цього року в Ротерхемі та закликатиме людей не їсти своїх собак, тому що від лабрадорів гладшають. Тому що, підозрюю, тоді зжеруть його самого.
У часи справжніх проблем люди зосереджуються на дійсно значущих питаннях.
Під час Другої світової війни, наприклад, ніхто не приковував себе до паркану на Біггін Хіл, вимагаючи припинити нічні польоти.
Під час Карибської кризи ніхто не цікавився бійкою футболістів в забігайлівці.
А у вісімдесяті роки, коли шахтарі влаштовували побоїща з поліцією, ніхто в Південному Йоркширі не казав: “Обережно, пацани, не потопчіть оті первоцвіти”.
Ось чому я покладаю такі великі надії на 2009 рік.
Тому що замість того, аби змушувати всіх носити одяг зі світловідбиваючими смужками та зобов’язувати проходити шеститижневі курси, перш ніж дозволити підніматись сходами, Браун та Дарлінг будуть працювати цілодобово, сім днів на тиждень для того, аби країна не щезла під горами собачих трупів та мільйонами спалених будинків.
Хтось може прибити труп неорганічної мертвої лисиці до дверей будинку номер 10, і жоден з них цього не помітить.
Ви і я, тим часом, припинимо намагатись допомогти білим ведмедям і, можливо, натомість робитимемо більше для того, аби допомогти нашим сусідам і друзям.
Я вже вирішив, що, якщо стане зовсім фігово, я теж зроблю дещо для моєї нації.
Це означає, що я з’їм Пірса Моргана.

Джеремі Кларксон, The Sun.