Скажіть, а чи багато ви чули викликів "ура! так тримати! мочи їх!" або в такому дусі від своїх знайомих, коли приходили новини про черговий індивідуальний теракт? А між тим пройдіться по українському, а тим більше російському інтернету (блогах і форумах) тоді, коли розгортається кампанія ДЕРЖАВНОГО ТЕРОРУ Ізраїлю в Палестині. Чомусь багато хто забув, що тероризм буває не лише з боку окремих організацій, а й з боку цілих держав. Інша річ, що державний тероризм прикритий пишною риторикою, яка передається через засоби масової дезінформації. І крім того, державний тероризм... легалізований. Адже, як відомо, саме держава має право на "легітимне" застосування сили.

Порівняйте ці дві карти. Перша - це розділення між єврейською й арабською державами за рішенням ООН 1947 року, коли творився Ізраїль. Друга показує зеленим, яка частина арабської території вже окупована Ізраїлем. Не будемо забувати, що розпочинали війни різні сторони. Не будемо забувати, що початок бойових дій - поняття умовне, й кожна сторона завжди каже, що зробила це інша, й користується будь-яким приводом для "відповіді". Однак залишається фактом: Ізраїль на сьогодні ОКУПУЄ Палестину.





В чому причина запеклого опору палестинців Ізраїлю? Освновна причина в тому, що Палестина є окупованою Ізраїлем. От що пише почесний професор університету в Нантері Етьєн Балібар. "в умовах окупації палестинське громадянське суспільство виказало вражаючу здатність до опору: палестинці обробляють землі, забезпечують освіту і здоровґя, дають світові артистів і письменників, підтримують родинні та професійні стосунки. Від часів другої інтифади урядові та армії Ізраїлю вдавалося чинити їм перешкоди, систематично руйнуючи інфраструктуру та необхідні засоби для життєзабезпечення, чинячи смертоносний державний терор, що без розбору падав як на бойовиків, так і на мирне населення, паралізуючи адміністративні центри, захоплюючи землі, розмежовуючи території. Удаючи, ніби шукають "підхожих посередників", вони систематично підштовхували до нагнітання ідеологічних розколів всередині палестинського суспільства та до міжкланового розбрату, який, звичайно, існував і без них. Надходить момент, коли незалежність обох держав, передбачена міжнародними домовленостями, стає нездійсненою, що спричиняє драматичні наслідки для всіх, також і для Ізраїлю."



Часом мені здається, що навіть колишні антисеміти притишують свою незрозумілу нелюбов до єврейського народу й починають радіти, коли Ізраїль розпочинає чергову кампанію проти палестинців. Іноді за цим відчувається така собі "ієрархія расиста". Більшість не признаються в цьому і собі - однак причина нелюбові до палестинців не в тому, що вони "всі терористи", а просто в тому, що вони інакші. Ще більш інакші, ніж євреї. Ось приклад поширеного ставлення до палестинців, висловлений мені у коментарях: "Я русский,живу в Израиле,так получилось. Я не буду,да и не имею никакого права обсуждать территориальные и историко-политические вопросы сосуществования палестинцев и израильтян-евреев.Никогда не был сионистом,никогда не причислял себя к националистам,скорее - наоборот,сказалось советское воспитание.Приехал в Израиль,осмотрелся и понял,что мы,там в Европе,совсем не представляем себе менталитет палестинцев.Прежде всего это безграмотная,полудикая в своем большинстве людская масса,не имеющая таких ценностей,как человеческая жизнь,порядочность,честность,обязательность ни только в общении с представителями других наций,но и между собой.Исключения крайне редки.Подавляющая часть-как бы мусульмане.То есть под внешней показной мусульманской религиозностью,особенно это касается молодежи,скрывается полное отсутствие понимания моральных основ ислама.Это качество вовсю используется различными маргинальными движениями типа ХАМАСа. В быту они высокомерны и наглы,трусоваты и подловаты.Для них нет понятие милосердия, если ты чуть уступил,значит ты слаб и автоматически потерял их уважение.И наоборот-сильный достоен уважения,даже если он неправ. Эти же качества они проявляют и в общественно-политической жизни.
Они не умеют работать на совесть,без надсмотрщика.Вся их дисциплина построена исключительно на принуждении.Нравственных критериев добросовестной работы для них не существует,усердный работник для них-аналог идиота.
Они не умеют и не хотят учиться мыслить самостоятельно,это крайне сдерживает их интеллектуальное развитие,как нации.За них мыслят их религиозные,или иные авторитеты.
Они не рыцари.Они не приучены выходить на бой "один на один",их стихия -толпа,оголтелая и бездумная.Удар в спину -один из наиболее употребительных приемов...."
МАТЬ ВАШУ, ЦЕ РАСИЗМ! ВИ НЕ ВІДЧУВАЄТЕ???
Я міг би в це повірити, якби був юним і зеленим... Але пригадую, як мені масово те саме розповідали про американських негрів, коли я виступав проти расизму - а потім я півроку і прекрасно прожив у негритянському кварталі, дружив, конфліктував і коли треба бився. Такі самі расистські твердження я чув або читав і про узбеків - сьогодні у мене є узбекські друзі. Я побував у нетуристичних зонах Туреччини й Курдистану й бачив дружність мусульман до нас - хай і номінальних, а все ж християн.

Багато хто говорить про так зване "зіткнення цивілізацій" слідом за Хантінгтоном. Мовляв, сьогодні "вони" з тобою дружать, а завтра почнеться війна - і всадять ніж у спину. Менш зашорені люди втомилися повторювати, що зіткнення цивілізацій - це міф, який виправдовує війни за ресурси та неоколоніалізм. Якщо вже говорити про зіткнення - воно існує радше між усіма, хто хоче придавити, й усіма хто чинить опір і хоче залишатися собою - у широкому сенсі цього слова. І розлам між цими двома "цивілізаціями" проходить і всередині кожної країни.



Всіх тих, хто не підтримує дії Ізраїлю в Палестині, чомусь помилково або навмисне звинувачують у підтримці організації "Хамас". Адже вважається, що Ізраїль відповідає на хамасівські ракети і нищить винятково хамасівських бойовиків. Втім, лікар Мустафа Баргуті (організація Червоного півмісяця) із окупованої Палестини заперечує кілька подібних пропагандистських тверджень у розрізі сьогоднішнього дня.
1. Ізраїль фактично продовжує окупацію сектора Газа. Забравши свої поселення, він контролює кордони та повітряний простір Газа.
2. Ізраїль каже, що хоче миру з миролюбивими палестинцями - але тим часом посилює окупацію Західного берега Йордану (палестинської териорії).
3. Ізраїль каже, що уражує лише військові цілі. Що ж, у випадку державного тероризму цивільні жертви списуються на "випадковості". На сьогодні рахунок пораненим іде вже на тисячі.
4. Ізраїль стверджує, що насильство провокують палестинці. Тим часом житла палестинців нищаться бульдозерами, а на окупованих палестинських землях все більше КПП та ізраїльських поселень. Безліч палестинців вимушено стали біженцями й живуть у таборах у сусідніх країнах.
Повністю текст у російському перекладі тут.

На завершення.
Оскільки ця стаття спрямована аж ніяк не на тих, хто може будь-що змінити, окрім власного ставлення, то хочу просто висловити свої думки. Терор залишається терором, навіть якщо він здійснюється у відповідь. Ті, хто колись був гнаним, не мають через це права гнати тепер інших. Для того, щоб визначити "винних", треба намагатися глянути у корені конфлікту.
Особисто я не підтримую Хамас як такий. Я проти жертв серед мирного населення. Мені просто шкода палестинців, які живуть під окупацією, за новою стіною, у таборах. Так само, як і шкода людей, що гинуть у терактах - як терактах з боку бойовиків, так і терактах з боку держави Ізраїль. І я не розумію, як можна схвалювати убивство сотень людей чи то однією, чи то іншою стороною.
Ця стаття вийшла дещо однобокою, бо вона полемічна. Матеріалів на захист Ізраїлю більш ніж вистачає...

Артем Чапай


Пер