“Тиждень тому Верховна рада прийняла закон з красивою назвою “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу”.
Проект закону передбачав серед іншого давно потрібну заборону на ввезення м’яса як давальницької сировини. Закон успішно прийняли в першому читанні і відправили до другого. Але на цьому етапі законотворці ловко змінили один абзац - і припинили з першого січня всі давальницькі схеми. Дали відстрочку до 2012 рокі тільки на окремі види тканин і ниток. Всі інші схеми -післязавтра ідуть лісом. Пильні товариші визначили автора цієї геніальної ідеї - Сірьожу Терьохіна.
От існує собі швейна фабрика на 250 робочих місць. Належить вона капіталістам з Данії, отримує від них всю сировину, шиє, відправляє назад за давальницькими схемами. Платить швеям зарплату, хай невелику, але стабільну і білу. Ще й сама з замовленнями не справляється, то пів-Львова у неї на субпідрядах сидять. Робота чотко розпланована до кінця наступного року, а тут їх - палкою по голові: через тиждень половину сировини, будьте добрі, імпортуйте, платіть в бюджет ввізне мито і ПДВ, ми його потім повернем. Якщо захочем. Або купуйте вітчизняні матеріали, а на стандарти вашої материнської компанії нам насрать. Власники фірми з Данії черговий раз жалкують, що зв’язалися в Україні і витягують з шухлядки бізнес-план перенесення потужностей в Румунію. Українським швеям дякують за роботу.
Або, скажімо, фірма “Кабельверк Львів”. Дочірня компанія чеської фірми, яка, в свою чергу, є дочкою німецької фірми. Роблять кабелі для фольксвагенів і ауді, з давальницької, конєшно, сировини. Замовлень нема, тому на весь січень 175 працівників у відпустці. І чи повернуться з неї, тепер невідомо.
Або “Леоні”, куди ще Кучму возили - показувати зразково-показову іноземну інвестицію на чотири тисячі робочих місць. Зараз власники з Німеччини розглядають можливість закриття підприємства. А хулі, і так ПДВ не повертають, а тут ще давалку заборонили. Таких випадків тільки у Львівській області - на десять тисяч робочих місць.
Я розумію наміри Терьохіна - наповнити бюджет за рахунок імпорту. Я розумію, чому депутати проголосували без обговорення - чай не свій бізнес хєрять. Але не будуть капіталісти з Євросоюзу віддавати свої гроші. Вони знайдуть дешевшу країну. В тій самі Румунії можна рабсилу знайти за півтори сотні євро в місяць. А Україна - залишиться без підприємств, які платять всі податки і забезпечують валютні надходження. Зате з додатковою сотнею тисяч злих безробітних людей. Тож в канун світлого празника Рождества Христового від щирого серця бажаю Юлії Володимирівні вкупі з економічним блоком Кабміну горіти в пеклі.”
(c) mahasame
Проект закону передбачав серед іншого давно потрібну заборону на ввезення м’яса як давальницької сировини. Закон успішно прийняли в першому читанні і відправили до другого. Але на цьому етапі законотворці ловко змінили один абзац - і припинили з першого січня всі давальницькі схеми. Дали відстрочку до 2012 рокі тільки на окремі види тканин і ниток. Всі інші схеми -післязавтра ідуть лісом. Пильні товариші визначили автора цієї геніальної ідеї - Сірьожу Терьохіна.
От існує собі швейна фабрика на 250 робочих місць. Належить вона капіталістам з Данії, отримує від них всю сировину, шиє, відправляє назад за давальницькими схемами. Платить швеям зарплату, хай невелику, але стабільну і білу. Ще й сама з замовленнями не справляється, то пів-Львова у неї на субпідрядах сидять. Робота чотко розпланована до кінця наступного року, а тут їх - палкою по голові: через тиждень половину сировини, будьте добрі, імпортуйте, платіть в бюджет ввізне мито і ПДВ, ми його потім повернем. Якщо захочем. Або купуйте вітчизняні матеріали, а на стандарти вашої материнської компанії нам насрать. Власники фірми з Данії черговий раз жалкують, що зв’язалися в Україні і витягують з шухлядки бізнес-план перенесення потужностей в Румунію. Українським швеям дякують за роботу.
Або, скажімо, фірма “Кабельверк Львів”. Дочірня компанія чеської фірми, яка, в свою чергу, є дочкою німецької фірми. Роблять кабелі для фольксвагенів і ауді, з давальницької, конєшно, сировини. Замовлень нема, тому на весь січень 175 працівників у відпустці. І чи повернуться з неї, тепер невідомо.
Або “Леоні”, куди ще Кучму возили - показувати зразково-показову іноземну інвестицію на чотири тисячі робочих місць. Зараз власники з Німеччини розглядають можливість закриття підприємства. А хулі, і так ПДВ не повертають, а тут ще давалку заборонили. Таких випадків тільки у Львівській області - на десять тисяч робочих місць.
Я розумію наміри Терьохіна - наповнити бюджет за рахунок імпорту. Я розумію, чому депутати проголосували без обговорення - чай не свій бізнес хєрять. Але не будуть капіталісти з Євросоюзу віддавати свої гроші. Вони знайдуть дешевшу країну. В тій самі Румунії можна рабсилу знайти за півтори сотні євро в місяць. А Україна - залишиться без підприємств, які платять всі податки і забезпечують валютні надходження. Зате з додатковою сотнею тисяч злих безробітних людей. Тож в канун світлого празника Рождества Христового від щирого серця бажаю Юлії Володимирівні вкупі з економічним блоком Кабміну горіти в пеклі.”
(c) mahasame

Comments
може загальними зусиллями зможемо щось відвоювати. координує роботу Європейська Бізнес Асоціація у Львові. виходьте на контакт.