Талмуд я не читав, але кажуть, що начебто в ньому є один дуже цікавий момент. Коли людина після смерті постає перед всюдисущим і всезнаючим Богом, той задає їй питання для перевірки на «вошивість». Одне з них - це «чи був ти чесним в своїх справах?». Цікаво - мається на увазі чесним по відношенню до гоїв чи до представників свого народу? Хоч, я так здогадуюсь, що йдеться все таки про останніх…

…Список «жертв» фінансових оборудок Бернарда Мадова (Madoff) рясніє як окремими інвесторами-євреями, так і єврейськими благодійними організаціями та навчальними закладами. Між іншим, є вже й людські «жертви» – наклав на себе руки менеджер одного французького хеджевого фонду. Його компанія через Мадова втратила 1,4 мільярда доларів своїх клієнтів. Але це так – між іншим…

Що ж до американських євреїв, то, як каже автор оригінальної статті, плачуть вони всією громадою. Так, загальний розмір завданої їм фінансової шкоди дуже великий. Але ж йдеться не тільки про гроші! Один рабин з Лос-Анджелесу говорить, що шкоди завдано й на теологічному рівні, й на рівні міжособистісних стосунків. В синагогах, в громадських центрах, в своїх блогах євреї ганять Мадова за те, що той підірвав довіру й притаманні їхній громаді єдність та взаємопідтримку. Через що єврейський «світ» вже не буде таким, як раніше…

Зрозуміло, що підірвано також й імідж євреїв в очах світової громади. Як відзначає оглядач одного ізраїльського видання, Мадов став новим «Сантою» для антисемітів. Про вибух антисемітських настроїв у Мережі заявляє також Анти-наклепницька Ліга (Anti-Defamation League). Мовляв, знову люди «перетирають» стару тему про євреїв і гроші, особливо не заморочуючись на реальні факти.

А взагалі, з точки зору віруючого єврея, Мадова можна звинувачувати в крадіжці й ошуканстві. Рабини порівнюють його з біблійним Есавом. В їхній інтерпретацій Есав – після двадцятирічної розлуки з братом – обіймаючи останнього, по суті, шукав що б його вкрасти… Один рабин моралізує з приводу Мадова, мовляв, у Талмуді сказано: хто дбає лише про себе, той стане бідним. Але чому ж? Бернард дбав і про інших – затівав же він перед тим, як «здаватися», роздати бонуси своїм родичам-співробітникам! Угу, обкрадаючи одних євреїв, дбав про інших. Важко, мабуть, буде Боженьці його судити…

На днях в США сталася ще одна цікава подія, пов’язана з іншим євреєм, нью-йоркським забудовником Ісааком Тусі (Toussie). Той свого часу займався шахрайством з нерухомістю. З ним судилося тоді багато людей, бо замість прекрасних будиночків ті отримали недобудоване «шопопало» в «депресивних» районах.

Поки-що-президент Дж. Буш затіяв був скористатися своїм конституційним правом та амністувати Ісаака. Що, по суті, є «списанням» судимості останнього. А тут зненацька взяв та відкликав своє помилування. Конфуз одним словом.

А справа делікатна. Точніше – «вибухонебезпечна». Бо, по-перше, батько Ісаака був, так би мовити, донором Республіканської Партії: в квітні дав майже тридцять тисяч, потім на компанію МакКейна пару тисяч виділив. Як не віддячити такій людині? А по-друге, проігнорував Буш з самого початку і відсутність рекомендації щодо Тусі з боку прокурора, що займається питаннями амністії. Той, згідно постанови Департаменту Юстиції, взагалі не повинен брати до розгляду такі рекомендації, аж поки не мине п’ять років з моменту закінчення дії вироку. А в даній справі закінчується він лише в травні…

Не наважився, мабуть, пан президент вирішувати явно проплачене питання – Тусі-батько підозріло став політичним донором лише знедавна.

А взагалі останню таку амністію «виписав» Клінтон в 2001-му. Теж без формальної рекомендації. Змилувався, так би мовити, над кмітливим фінансистом й просто гарною людиною. І, між іншим, теж євреєм…

Руслан Гетьман