В Украине завершился инициированный Президентом страны год усыновления. Как следовало из теоретической части идеи, за 2008 год в Украине должен был сформироваться и активизироваться процесс перевода малолетних граждан из-под опеки государства в лоно естественной среды, то есть в приемные семьи. Уже готовятся официальные и - уверен! - благостные отчеты из регионов, подбиваются финансовые затраты и прочая-прочая. Но боюсь, что одного года будет маловато. Потому что в сознании нашего общества не произошло главного изменения: не сформировалась мысль о том, что родить и бросить ребенка - самый страшный грех.

( Read more... )

та та початок “великого переділу” ринку замовних судових рішень

Так сталося, що я чудово знаю “внутрішню кухню” українського правосуддя зсередини, оскільки є адвокатом та дружиною екс-судді, нині - також адвоката. З 1990 року я спостерігаю процес падіння радянського, а потім і українського правосуддя - в безодню безміру, в яку можна падати вічно, бо дна у моральної прірви, як відомо, немає. І справа безмозкого судді Зварича – це лише малесенька ілюстрація до того, що відбувається в нашій судовій системі, яка, звичайно ж, є відображенням стану справ в усьому суспільстві. Про те, що судова система України на всіх парах неслася та продовжує нестися до повного колапсу – мій чоловік писав починаючи з 2001 року, в чому легко переконатись, ознайомившись в “Бібліотеці “Інфопорну”, в рубриці “Статті та інтерв’ю Юрія Василенка” - з його статтями на кшталт “Брудна білизна вітчизняної Феміди ” чи “Корпорація “Правосуддя”.

( Read more... )